Ось і пройшов 5 денний табір на Закарпатті для дітей ромів (циган) в одному із селищ Берегівського району.
Табір проводився молоддю із Тернополя (із церков «Благодать» та «Божа Оселя») та місіонером (Наталі Пащенко), яка постійно працює із ромами на Закарпатті.

5903 original


  Табір був дивовижним по декількох причинах:
      4985 originalСлужіння проводила команда, яка сформувалась вперше для табірного служіння, тому в команді були люди і які вже служили в таборах, і які ще ні разу не служили в таборах. В таборі було перше притирання, перші конфлікти і їх вирішення. Та попри ці труднощі ми мали розуміння для чого ми приїхали і яка наша ціль в таборі.
      Було важко через мовний бар’єр, адже роми не розмовляють української (так само як і етнічні українці – вони мажуть «нем українці, ми модьор»), а нашому перекладачу було 12 років.

Було радісно та приємно бачити плоди які здійснює Бог в дітях завдяки табору і постійній праці місіонера там:
   Діти після уроків про гігієну мили руки, а перед тим як ми робили їм зачіски, дехто із дітей помив голову. Можливо для нас це не є чимось дивним, але для них це був прогрес;
   Поведінка дітей. Так як ми жили в церкві, де двері не закривались на замок, то діти із самого ранку приходили будили нас, не давали нам спати, але після третього дня вони зрозуміли що це невиховано і неправильно.
   Уважність і цікавість до Біблії зростала з кожним днем. Дітям було цікаво чути про те, що написано в Біблії (адже навіть серед дорослих мало хто вміє читати). Попри їхню непосидючість, їм було цікаво чути про нашого Бога.

Підсумовуючи, можна сказати що цей табір був чудовим проявом Божої благодаті як до дітей, так і до команди, адже команда служила і кожен член команди міг чогось повчитись. Кожен міг себе відчути інструментом благодаті в руках милосердного Бога.
Божою любов’ю приємно ділитись!

Дмитро Федорчак

 

Додати коментар


Захисний код
 Оновити