На Сході нашої країни й далі триває неоголошена війна з російським агресором, ситуація залишається доволі напруженою. Щодня передаються дані про нові жертви: знову гинуть люди, багато отримують важкі поранення.

12804643 1003788616323038 1116125468920849041 n

Дуже нелегко доводиться українським бійцям ще й через занедбане матеріально-технічне забезпечення. В польових умовах речі зношуються набагато швидше, сприяють цьому й часті переїзди. Через постійні обстріли значна частина матеріально-технічної та побутової бази просто втрачається - безповоротно й назавжди. Часто тут не вистачає найнеобхіднішого. Це, зокрема, стосується й звичайних матраців. У польових умовах вони швидко набирають вологу, рвуться та втрачають придатність. Бійці сплять як попало і де прийдеться. Перебуваючи в складних погодних умовах, часто під відкритим небом, в окопах та бліндажах, в покинутих напівзруйнованих будівлях - вони вже й не мріють про якісь більш-менш пристойні умови свого існування. Звісно, це позначається на стані їхнього здоров'я, нерідко від цього занепадає й бойовий дух солдатів.

У цій ситуації волонтерські команди та групи, в тому числі й споряджені церквами, часто є чи не єдиними, від кого вояки можуть сподіватися отримати необхідну та своєчасну цільову допомогу. Особливу цінність у відвіданні бійців представниками церкви мають ще й їхні підбадьорення зі Слова Божого. Наших волонтерів майже завжди зустрічають тут з радістю й вдячністю! Якість, об’єми та своєчасність надання допомоги напряму залежать від меценатів цієї благородної справи. Дякувати Богу, що в нас є надійні партнери й ми можемо сподіватись не лише на тісну подальшу співпрацю, але й на її поступове розширення через втілення в життя цільових проектів. Одним з останніх прикладів тут є такий приємний факт: нещодавно волонтерська група церкви з допомогою німецьких друзів передала до зони АТО партію матраців. Вони вже розподілені між тими солдатами, в яких матраци стали не придатними до використання.

Писання закликає нас «чинити добро», яке в наших силах (Як. 4:17). У цій справі хотілося б не стояти осторонь, а об’єднавшись із багатьма іншими, внести й свою частку в спільну справу нашого народу…

Віра Лахута, Церква "Божа оселя" м. Тернопіль

 

Додати коментар


Захисний код
 Оновити