послужи пастору

    Служитель – слово, яке найчастіше використовується по відношенні до пастора. Члени церкви знають, що він настановлений Богом для служіння церкві, тому вимагають від нього посвяти і якості в усьому, що він робить. Однак, Слово Боже закликає до служіння в церкві не лише пасторів, але й всіх інших членів Тіла Христового. Апостол Петро настановляє: «Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті». (1Петр.4:10). Очевидно, що пастор потрапляє до кола «один одному» і для служіння пастору існують вагомі біблійні підстави. Ось деякі з них:

 

  1. Пастор – людина, з фізичними потребами

    «Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи, і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю». (Євр. 5:1-2)

    Оскільки церква обирає пасторів не серед ангелів, а з поміж людей, то й має ставитися до них, як до собі подібних. Пастор не супергерой, а звичайна людина.  Він може стомлюватися, хворіти, розчаровуватися, проявляти емоції, помилятися і згрішати. Пастор має потребу в здоровому сні, у відпочинку, в їжі, цікавому дозвіллі та ін. Тому, усвідомлюючи людськість пасторів, кожен член церкви має подумати про те, як в міру своїх можливостей та дарів, він може послужити своєму пастору у задоволенні його базових потреб.

 

  1. Пастор – людина, яка потребує духовної сили

    Апостол Павло наполегливо просить церкву в Солуні: «Браття, моліться за нас!» (1 Сол. 5:25). Він був успішним служителем, але не надіявся виключно на власні сили. Павло вірив в силу церковної молитви і вважав за потрібне заручитися молитовною підтримкою всіх церков, за які сам молився.

    Про пасторів справедливо говорять, що вони духовні особи. Вони мають справу з Богом і людськими душами. Вони, як ніхто інший переживають на собі духовні атаки диявола і їм потрібно відстоювати істину, представляючи церкву на різних рівнях. Пасторам потрібна чіткість у веденні церкви і сила для проповіді Євангелії.  Безперечно, велике значення в усіх цих сферах має кваліфікація пастора, а через молитву церкви, Сам Бог вступає в діло, в рази примножуючи духовну проникливість пастора для досягнення Своїх цілей. Молитовне підтримка пастора, це дієвий інструмент служіння йому.

 

  1. Пастор – людина, яка потребує поваги

    Апостол Павло пише: «Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони, і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!» (1 Сол. 5:12-13).

    Кожна людина, яка виконує свою працю, має потребу у визнанні, схваленні, підбадьоренні та підтримці. Пастор не є винятком з правила. Так, він найбільше дбає про те, щоб догодити Богові, а не людям і Бог у вічності справедливо нагородить його за вірне служіння, але й церква, якій він служить на землі, може служити своєму пастору показуючи, що цінує його. Люди, які підходять до пастора зі словами подяки за проповідь, виражають йому свою підтримку, запрошують його в гості чи запитують поради є великим благословенням для пастора – вони служать йому повагою. Коли пастор відчуває, щоб потрібний в церкві, це мотивує його ще більше вкладати себе в життя цих людей, «готуючи святих на діло служби» (Еф. 4:12).

 

  1. Пастор – людина, яка потребує команди

    Хоча в Біблії немає слова команда, вона багато говорить про взаємодоповнюючу співпрацю, яка вкрай важлива в служінні. Командна робота починається з самого Бога  Він один в трьох особах, які нероздільно співпрацюють в собі. (2 Кор. 13:13). Далі, Бог створив сім’ю (Бт. 2:22). Це теж маленька команда, в якій чоловік і жінка доповнюють одне одного. Ісус Христос, як найуспішніший пастор всіх часів, теж мав свою команду з 12 учнів (Мт. 10:2). В  новозавітних церквах було по декілька пасторів (Дії. 20:17).  Так само й сьогодні. Який би обдарований не був пастор, він самотужки не зможе забезпечити повноцінне служіння церкві, навіть якщо вона не велика. Він потребує співслужителів, які йтимуть поруч. Йому потрібні ті люди, які підсилюватимуть його слабі сторони і створюватимуть простір для розвитку сильних. Тому, члени церкви покликані не лише спостерігати за тим, як служить пастор, але й пропонувати свою допомогу, відгукуватися на його ініціативи, активно включатися в команду працю, ставати співслужителем на постійній основі.

 

  1. Пастор – людина, яка потребує справжніх друзів

    Апостол Павло був відомим і авторитетним служителем, однак не раз відчував себе самотнім і переживав зраду близьких йому людей. Він з жалем розповідає Тимофію: «При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене...» (2Тим 4:16). Найновіші опитування свідчать, що більшість пасторів в теперішніх церквах також переживають одинокість. Вони багато спілкуються з членами церкви, розділяють їхні переживання від народження і до смерті, несуть їхні тягарі в своєму серці, але самі не мають з ким поділитися своїми труднощами та випробуваннями. Людям в церкві властиво сприймати пастора, як служителя і наставника, але не як друга, з яким можна просто поговорити на різні теми. Безумовно, що члени церкви мають поважати пастора, як настановленого Богом служителя для них, але це не має створювати дистанції між ними, не має бути поділу на священство і мирян. Встановлення теплих, дружніх стосунків з пастором – прекрасний прояв служіння йому.  

 

  1. Пастор – людина, яка потребує своєї сім`ї

   «…бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?» (1 Тим. 3:5). Цей текст беруть до уваги при розгляді кандидатів на пасторське служіння. Потім, сім`я пастора є об`єктом особливої уваги, а то й критики членів церкви. Дружина і діти пастора, в силу його служіння, отримують не достатньо уваги від нього, а вимоги до них, зазвичай, вищі як до інших членів церкви. Від атмосфери в сім’ї пастора залежить його ефективність в служінні, а його задіяність в служінні впливає на духовний стан його сім’ї. Отже, сім’я пастора потребує його, а він потребує своєї сім’ї.  Знаючи це, церква може послужити йому в цій сфері різними способами – від прояву розуміння, до сприяння в організації вечорів для пастора з дружиною, дозвілля з дітьми, відпочинку. Служачи сім`ї пастора, церква збільшує його потенціал, для служіння в церкві.

                                                                                                                                          

  1. Пастор – людина, яка потребує матеріальної підтримки

    «Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку? Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії» (1Кор. 9:13-14).

    Фінансова підтримка пастора церквою – біблійний принцип, якого варто притримуватися. Слава Богу, що в українському контексті все більше церков готові підтримувати своїх пасторів. Але на жаль, далеко не кожна громада може взяти пастора на повне утримання, забезпечивши достойний рівень життя його сім’ї. Тому, переважній більшості пасторів, окрім служіння, доводиться думати ще й про те, як прогодувати свою сім’ю. Постійні фінансові недостачі і переживання про благополуччя близьких важким тягарем лягають на їхні плечі. Така реальність пасторського життя не може залишати безучасними членів церкви. На них лежить відповідальність виявляти потреби пасторів і служити для них своїми фінансами та маєтком, як колись послідовниці Ісуса служили Йому (Лк. 8:2), а филип`яни апостолу Павлу (Фил. 4:15-16).

 

    Церква – Тіло Христове, яке підкоряється Йому, як Голові. Він прийшов на землю, щоб послужити людям – врятувати їх від смерті через гріх і наблизити до Бога.  В церкві, як в тілі, багато різних членів, які взаємозалежні один від одного і мають служити один одному, аби церковний організм розвивався і ріс. Для злагодженої роботи всіх членів церкви Бог настановив пасторів. Вони покликані служити церкві, а церква має служити для них. Через взаємне служіння членів Тіла, прославляється Голова.

     © Олег Борис

 

Додати коментар


Захисний код
 Оновити